Відлив або водовідливна планка — деталь вікна, яка знаходиться зовні приміщення і монтується в нижній частині прорізу. Головна функція цієї планки — захисна. Відлив оберігає монтажний шов, частину стіни і фундамент від потрапляння зайвої вологи. Завдяки йому дощова або тала вода, що потрапляє на вікно, не контактує з монтажним швом, а стікає подалі від будинку. Само собою, це справедливо лише для правильної установки відливу.
Конструкція відливу проста. Він складається з пристінної частини (монтажна планка), полки водовідливу і крапельника. Монтується водовідливна планка з зовнішнього боку приміщення, з нижньої сторони віконного блоку.
З боку вертикальних укосів вікна у водовідливу іноді формують бічні планки чи додають спеціальні накладки. Деякі майстри з монтажу просто заводять краї відливу в паз стіни.
Водовідливи масово виробляють з оцинкованої сталі. Однак за бажанням можна замовити відлив із пластику або алюмінію. На сталеві відливи наноситься захисний шар з полімерів (порошкове фарбування). Захищений таким чином метал прослужить довше — полімер вбереже його від корозії. Такі відливи — найекономніші за ціною при збереженні якості водовідведення та довговічності.
Іноді замовники обирають відливи з керамічних блоків або плиток. Всі особливості обумовлюються при оформленні замовлення. Щоб водовідлив прослужив довго і максимально ефективно виконував свою функцію — монтаж складних конструкцій довірте професіоналам.
Звичайний відлив — це металева планка довжиною до 6 метрів. Перед монтажем потрібно виміряти ширину віконного отвору і зробити відлив трохи довшим — приблизно на 20–30 мм. Подальша підгонка за розміром відбувається вже при встановленні відливу. Металеву планку легко можна підігнати під ширину отвору, відрізавши зайве ножицями по металу. Підгонка за розміром не викликає складнощів навіть у недосвідчених майстрів з монтажу.
Також до важливих особливостей відносять ширину полки водовідливу (вона ж — глибина відливу) і кут її нахилу. Замовити можна практично будь-яку конфігурацію, а ширина полки залежить від глибини віконного отвору. Але якщо ви виконуєте виміри самі — проконсультуйтеся з фахівцями.
В середньому ж глибину відливу радять розраховувати так, щоб водовідлив виступав за стіну будівлі на 4-5 см. Такої відстані вистачає не лише для відводу води від монтажного шва, але і для відносної сухості фундаменту самої будови.
Кут нахилу водовідливу допомагає прискорити відтік води. Горизонтальна планка буде тільки накопичувати непотрібну воду, а нахил у бік вікна зіпсує монтажний шов і призведе до застою вологи, що є згубним для конструкції. Оптимальним вважається нахил близько 10-20 °.
Якщо ви вирішили монтувати відлив самостійно, то головним будуть надійне кріплення відливу до віконної конструкції і ретельна герметизація цього з'єднання.
Основні етапи монтажу:
Зверніть увагу! Відлив кріпиться до рами тільки під дренажними отворами, інакше планка буде перекривати вихід конденсату. Герметизація стику є обов'язковою!
Зверніть увагу! Дуже важливо облаштувати простір під відливом за стандартами ДСТУ. Згідно з цим нормативним документом монтажний шов, який буде прикритий відливом, перекривають паропроникною стрічкою (вона додатково вберігає шов від попадання вологи, але не заважає виходу конденсату з шва назовні). Також під відливом можна посилити теплоізоляцію і звукоізоляцію конструкції за допомогою піни або інших матеріалів.
Тепер, знаючи всі особливості, описані в статті, ви можете провести монтаж типових водовідливів самостійно. Але виготовлення і монтаж нестандартних варіантів довіряйте професіоналам!
Замовити якісний професіональний монтаж металопластикових вікон можна за посиланням